Ігор Мазепа: На Україну чекає великий інвестиційний бум

Ігор Мазепа, інвестиційний банкір, Генеральний директор та засновник компанії Concorde Capital, розповів у інтерв’ю виданню Ліга про те, коли варто чекати на інвестиційний бум в Україні, які з його інвестпроектів приносять найбільше прибутку, та які ще амбітні цілі він планує втілити у життя.

Про «вартість»  Конкорду, мільярд за monobank та довгоочікуваних IPO  

– Чому Ігоря Мазепи немає в українському списку Forbes?

– Не знаю. Може бути три пояснення. Перше – я офігенно розумний, але у мене нічого не виходить, друге – все виходить, але цього ніхто не помічає, третє – методики оцінки не зовсім реальні. Але взагалі, я думаю, що список Forbes – це не те, що варте моєї уваги.

– А що прямо зараз знаходиться у вашому фокусі? 

– Щойно був на наглядовій раді «Кривий Ріг Цемент», увечері приїжджає один західний банк, завтра їдемо до Східної України подивитися потенційний проект. Вранці повернувся з Кам’янець-Подільського, там відчайдушні хлопці стрибали з парашутом, я з ними тусив.

– Що за західний банк – прицінюються до фінансових активів в Україні?  

– Іноземних інвесторів, які сюди приїжджають, стало більше. Сподіваюся ми станемо піонерами в сенсі залучення до України західних інвестицій.

-Банки в Україні представляють інтерес для іноземних покупців? 

– Традиційні? Жодного. Зараз ера початку їх кінця, необанки і крипта дуже швидко це все замінять. Питання в готовності змінюватися. У нас є проект, на який ми дивимося. В Польщі, в нього залучений один великий західний банк. Так от ми у себе тут приймаємо рішення просто за столом, за 15 хвилин, а їм на те ж саме потрібні довгі місяці. Такий підхід давно нікого не цікавить.

– Ви вірите у вартість monobank в мільярд доларів? 

– Я особисто знаю людей, які могли б заплатити такі гроші. Я схильний погодитися з “мільярд плюс”, але питання, чи захочуть акціонери продати бізнес за таку ціну. Не впевнений, що захочуть.

– Чому?

– Це питання до них. Але взагалі останнім часом я відзначив, що бізнесмени, яким пропонують операцію з продажу їх бізнесу, відповідають на це зустрічним питанням “а що я потім робитиму з грошима?”.

– Всередині України є інвестори, котрі могли б потягнути операцію на мільярд? 

– Не думаю. Поки і іноземних мало на такі цифри. Ще два роки тому я б не повірив навіть в тікети за операціями в $150-$200 млн – таким був поріг відсікання для інвестицій до України. Зараз він збільшився, та і грошей в світі дуже багато. Ми в ConcordeCapitalсамі готували операції на мільярд, наприклад, в роздрібній торгівлі, але вони, на жаль, поки не склеїлися.

– Говорять, ви готуєте декілька компаній до IPO на українському ринку – це так? 

– Так, але поки що це не зовсім предметні розмови. Хоча, я думаю, що через декілька років вихід на IPO в Україні буде робочою історією для локального бізнесу. Причому тут він отримуватиме набагато вищі мультиплікатори, ніж на західних біржах, де все, що пов’язане з Україною зазвичай котирується з дисконтом.

– ФК Верес, який ви вивели на IPO навесні, з тих пір встиг вийти в Прем’єра-лігу – акціонери клубу запрацювали на зростанні ціни акцій у зв’язку з цим?

– Точно не втратили. Клуб однозначно стоїть більше, ніж коли він грав в Першій лізі.

– Скільки коштує Concorde Capital? 

– Складно сказати. Якщо зібрати в сумі всі оцінки, то декілька сотень мільйонів доларів.

– Наскільки це успішна компанія, на ваш погляд?

– Ми якраз закінчуємо аудит. Заздалегідь всі наші інвестиції за останні п’ять років дали прибутковість 50% річних.

Про інвестиції Ігоря Мазепи та прибутки олігархів

– Добробут – це той інвестпроект, котрий генерує найбільший дохід?

– Залежить від того, про що ми говоримо – про капіталізацію си про дивіденди. Добробут вимагає багато капіталу, тому ми реінвестували прибуток. А ось заміська нерухомість типу Гудлайф або SHELEST – це вже проекти, які приносять великі дивіденди. На цьому ринку зараз бум.

– Скільки потрібно вкласти і скільки можна заробити? 

– Вкласти – $5-10 млн в кожен проект. Умовно, ти вкладаєш десяточку зараз, щоб за наступних років п’ять витягнути, скажімо, $50 млн. Ми, до речі, почали залучати в ці проекти приватних інвесторів. Можна купити частину заміської інфраструктури, здати в управління і мати 5-10% прибутковості в доларах в рік.

– Це лише Київ або перспектива є і в інших регіонах?

– Напевно є, але ми її не розуміємо.

– За скільки зараз можна продати Добробут? 

– Це відносна історія. Якщо спрогнозувати, що нинішнім акціонерам запропонують $200 млн, думаю, вони погодяться. Але через два роки така сума – це вже не аргумент. Ми цілимося в капіталізацію в $500 млн приблизно через 4 роки.

– Як ви це рахуєте?

– У нас буде десь $90-100 млн EBITDA (прибуток до оподаткування, – Ред), десь $150 млн боргу. З врахуванням мультиплікатора, допустимий, 8 або 10 (коефіцієнт, який показує співвідношення ринкової вартості компанії і різних показників її роботи, наприклад мультиплікатор P/e або price to earnings – ціна до прибутку, – Ред.), ми якраз вийдемо на півмільярда капіталізації.

– Чому ви думаєте, що мультиплікатор складе 8-10, а не менше? 

– Нещодавно було розміщення російської медичної компанії з мультиплікатором 14. Це підсанкційний ринок, сегмент, котрий зростає на 5% на рік. Якби він зростав на 40-50%, як Добробут, мультиплікатор був би, напевно, 18-20. Я виходжу з 10, якщо поділити на два, це щоб в космос не відлетіти.

– Ви не думаєте, що в Україні цей ринок обмежений визначеним колом споживачів? 

– Ринок і до карантину, і після оцінювався у $8 млрд. Він зав’язаний на зростанні добробуту людей – чим краще живуть люди, тим більше вони витрачають на кінотеатри, магазини і, у тому числі, медицину.

– Скільки зараз Добробут генерує прибутки? 

– З урахуванням запуску оновленої клініки на місці клініки «Борис» (на Позняках у Києві), буде декілька десятків мільйонів доларів. І зростатиме.

– За рахунок чого? 

– Ми вже фактично монополісти в самому ласому місті – Києві. Найбільш об’єктивний показник – 60% клієнтів страхових компаній прямують саме в Добробут. Хоча ми далеко не найдешевші в столиці, а страховикам чим дешевше, тим краще. Тепер йдемо до “великого Києва”: Ірпінь, Бровари і так далі. Зростання – за рахунок збільшення середнього чека, економії на масштабах, коли тобі потрібно нести менше адмінкостів. Відповідно, зростає маржа. Наступний крок – вся Україна.

– Торік ви розповідали про вибухове зростання Makeup.ua під час карантину. Тренд зберігся?

– Через два роки ця компанія коштуватиме мільярд доларів. До речі, це єдина в Україні компанія з онлайн-рітейла, в якої вийшло мультиплікувати модель в Європі.

– У вас міноритарна доля. Чи є амбіція стати впливовішим акціонером?

– Подивимося. Якщо інші акціонери продаватимуть. Поки я не бачу від них такого бажання.

– У що ще з онлайн-бізнесів бачите резон інвестувати?

– Гадаю, освіта – це наступна сфера після медицини, в якій на українському ринку зариті мільярди доларів. Поки оцінюємо потенціал. Але освіта точно стала одним з бенефіціарів ковідного часу.

– Інвестиції в криптовалютний стартап – це бізнес?

– У нас є декілька інвестицій в технологічні компанії. Але якщо сказати м’яко, там є дуже великий ризик.

– Скільки ви вкладаєте в такі проекти?

– Кожна інвестиція – порядку декількох сотень тисяч доларів.

– У вас є декілька промислових проектів: видобуток газу, бурштин, цементний завод. Що з цього можна вважати хорошим бізнесом, а що – краще продати?

– Напевно, якщо за газовий бізнес запропонують $50 млн – продамо. Не запропонують – розвиватимемо. Є переконання, що там знаходиться 15 млрд кубів газу. З такими цінами – і, думаю, вони залишатимуться високими, навіть якщо не $700/тис. куб.м., то $400 – дає гарну маржу.

– Яка частка чорного ринку в бурштиновому бізнесі? 

–  Менше 50% – вона істотно скоротилася за останній час. Це одна з небагатьох речей, за яку я можу похвалити владу.

– Скільки плануєте “забрати” з видобутку бурштину?

– Мільйонів 20. У нас є виробнича програма на три роки. Вклали порядку $5 млн.

– Гральний бізнес теж в теорії повинен поступово відбіляться. Це цікаво для інвесторів? 

– З того, що я чув на ринку, цікаво – казино в готелях високого рівня. Там інвестори йдуть вище за припущення фінансових моделей. З онлайном поки не квапляться. Як розповідають, якщо раніше треба було просто платити ментам, то тепер потрібно купити ліцензію, заплатити податки, але потім все одно платити ментам.

– Медіа – цікава історія з точки зору бізнесу?

– Я вважаю, що ні. Інвестори дивляться як: вклав долар, забрав два. Так от “забрав два” – це дуже сумнівна історія про медіа. А вкласти долар, подовбатися, отримати купу головного болю і забрати 1,05 – це, напевно, не зовсім про інвестиції.

– Як себе зараз відчувають головні власники медіа в країні – олігархи. Ахметов, Коломойський, Пінчук?

– Метінвест цього року заробить мільярдів шість доларів EBITDA і розподілить своїм власникам не менше мільярда доларів дивідентів. Ось вам і відповідь, як себе відчуває Ахметов. Другий бенефіціар неймовірно високих цін на commodities (товарні ринки: продукція металургії, нафтогаз, продовольство, – Ред.) – напевно, Жеваго. Пінчук і Коломойський зі своїми феросплавнимі історіями – наступні. Словом, ті хто був багатим зараз став ще багатшим.

Про світову еконміку та українську владу

– Як ви зараз оцінюєте ситуацію в економіці?

– На мою думку, зараз щось схоже на 2006 рік. Попереду нас чекає великий інвестиційний бум.

 – Минулого разу після 2006-го настав 2008-й.

– Тоді проблема була в надмірних ризиках у фінансовій системі. Надувалися кульки, які швидко лопнули. Зараз банківський сектор, багато в чому завдяки регулювальникам, які інколи занадто стараються, повністю здоровий і наповнений грошима.

–  Політичні процеси в Україні можуть перешкодити цьому буму? 

– Ні В світі стільки грошей, що бум станеться всупереч тому, що відбувається з українською владою.

– А що відбувається?

–  У нас ще ніколи не було президента з такими великими повноваженнями, ніколи не було такого пересічного уряду, коли люди зі своєю думкою не приживаються, а пересічні виконавці відповідно приймають неяскраві рішення.

– Великому бізнесу зараз потрібно товаришувати з владою? 

– В цьому сенсі зараз не так просто зрозуміти, що у влади на думці. Якщо раніше, умовний банкір знав, що він може вкрасти гроші з банку і розумів, з ким потрібно домовитися, щоб його не чіпали, то зараз з цим складніше. Це не означає, що цього не може статися, але у нечесного бізнесмена стали більше ризиків.

Розповів Ігор Мазепа у інтерв’ю для видання «Ліга».

Джерело: інтерв’ю Ігоря Мазепи видання Ліга для https://finance.liga.net/ekonomika/interview/igor-mazepa-esche-ne-bylo-prezidenta-s-takimi-polnomochiyami-i-takogo-bezlikogo-kabmina?fbclid=IwAR1KVDai4IU63khZBqFxV2wb5bUwXKRwPGzFDiopMsFYTOwyVvO5CvScbsA